The Earliest States of Eastern Europe
DG-2010, 128-191

Poliane and Severiane

A. V. Komar

The paper analyzes the current state of the problem of isolation of archaeological
sites belonging to the Poliane and their relationship with archaeological
cultures of neighboring Slavic groups — the Severiane, the
Drevliane, and the Ulichi.
The right-bank Dnieper area near Kiev does not demonstrate an evolu-
tionary development of cultural types in the eighth to tenth centuries A.D.
In the eighth and early ninth centuries the sites of the Volyntsevo archaeological
culture are predominant in the region. They occupy mostly the
left bank of the Dnieper and serve as substrata for the Romenskaja culture
of the Severiane (mid-ninth to early eleventh century). The remains of the
right bank Volyntsevo culture population formed the Sakhnovka type monuments
in close contact with the population of Tyasmin (“Ulichi”) variant
of the Luka-Raikovetskaja culture in the middle of the ninth century. At the
second half of the tenth century new hillforts and settlements of Zhytomyr
(“Drevlyanian”) variant of the Luka-Raikovetskaja culture appeared in the
right-bank Dnieper area near Kiev.
The scenario of cultural changes in the “Polianian center” Kiev is more
complex. The Volyntsevo settlement on the Starokievskaja hill was replaced
by a hillfort of Luka-Raikovetskaja culture and unfortified settlements
of the same culture appeared on the neighboring hills in the mid-ninth
century. A new Down-town (Podol) and the second Old Rus’ hillfort on
the Starokievskaja hill were build in the late ninth century with the help of
newcomers of the Severiane’s Romenskaja culture. The remains of “tribal”
traits in Kiev gradually disappeared in the early tenth century under the
pressure of the Rus’ culture.

Keywords:
Poliane, Severiane, Drevliane, Ulichi, Old Rus’, Khazarian Khaganate, Magyars, Volyntsevo culture, Romenskaja culture, Luka- Raikovetskaja culture, Sakhnovka type, Middle Dnieper region, chronology of archeological cultures
References

Абашина Н.С. Ранньослов’янськi житла поселення Обухiв II // Ар-
хеологiя давнiх слов’ян. Киïв, 2004. С. 277–300.
Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антрополо-
гии. М., 1973.
Алексеева Т.И. Антропологическая характеристика восточных сла-
вян эпохи средневековья в сравнительном освещении // Восточные
славяне. Антропология и этническая история. М., 2002. С. 160–169.
Андрощук Ф.О. Нормани і слов’яни у Подесенні: Моделі культур-
ної взаємодії доби раннього середньовіччя. Киïв, 1999.
Андрощук Ф. Скандинавские древности в социальной топографии
древнего Киева // Ruthenica. 2004. T. III. С. 7–47.
178
Артамонов М.И. Тюрко-болгары и славяне в Западном Причер-
номорье // Славяните и средиземноморският свят VI–IХ век. София,
1973. С. 267–270.
Артамонов М.И. Первые страницы русской истории в археологи-
ческом освещении // СА. 1990. № 3. С. 276–279.
Башилов В.А. Раннеславянское жилище на поселении у с. Хански
в Молдавии // МИА. 1963. № 108. С. 382–385.
Березовець Д.Т. Дослiдження на территорiї Путивльського райо-
ну Сумської областi // Археологiчнi пам’ятки УРСР. Киïв, 1952. Т. 3.
С. 242–250.
Березовець Д.Т. Харівський скарб // Археологія. 1952. Т. VI.
С. 109–119.
Березовець Д.Т. До питання про літописних сіверян // Археологія.
1953. Т. VIII. С. 28–44.
Березовец Д.Т. Поселения уличей на р. Тясмине // МИА. 1963.
№ 108. С. 145–208.
Березовец Д.Т. Северяне (перед образованием Киевской Руси). Ав-
тореф. дисс. … канд. ист. наук. М., 1969.
Боровский Я.Е., Сагайдак М.А. Археологические исследования
Верхнего Киева 1978–1982 гг. // Археологические исследования Ки-
ева 1978–1983 гг. Киев, 1985. С. 38–60.
Боровський Я.Є. Походження Києва. Історіографічний нарис. Киïв,
1981.
Брайчевский М.Ю. Когда и как возник Киев. Киев, 1964.
Винников А.З. Славяне лесоcтепного Дона в раннем средневековье
VIII — начало XI века. Воронеж, 1995.
Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его
культурно-исторический контекст. М., 1996.
Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и малоиз-
вестные события раннесредневековой истории Поднепровья // АО
1991–2004 гг.: Европейская Россия. М., 2009. С. 308–319.
Гавритухин И.О., Щеглова О.А. Группы днепровских раннесред-
невековых кладов // Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский
клад и его культурно-исторический контекст. М., 1996. С. 133–136.
Гончаров В.К. Лука Райковецкая // МИА. № 108. 1963. С. 283–315.
Горюнов Е.А. Некоторые вопросы истории Днепровского лесостеп-
ного Левобережья в VI — начале VIII в. // СА. 1973. № 4. С. 99–112.
Горюнов Е.А. О памятниках волынцевского типа // КСИА. 1975.
Вып. 144. С. 3–10.
179
Горюнов Е.А. Ранние этапы истории славян Днепровского Левобе-
режья. Л., 1981.
Готун I.А., Гаскевич Д.Л., Казимір О.М., Лисенко С.Д., Петраус-
кас А.В., Петраускас О.В. Північна експедиція IА НАН України: ма-
теріали і дослідження. Киïв, 2007. Вип. 1. Поселення між Ходосівкою
та Лісниками. Дослідження 2003 р.
Григорьев А.В. Северская земля в VIII — начале ХI в. по археоло-
гическим данным. Тула, 2000.
Григорьев А.В. О финальном этапе волынцевских древностей //
Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII–X ст. Киïв, 2004.
С. 23–25.
Григорьев А.В. Славянское население Оки и Дона. Тула. 2005.
Дедов В.Н., Швецов М.Л. Находка древнерусского меча в Донбас-
се // СА. 1987. No 1. С. 262–263.
Довженок В.И., Линка Н.В. Раскопки раннеславянских поселений
в нижнем течении р. Рось // МИА. 1959. № 70. С. 102–113.
Долженко Ю.В. Населення Чернігова і округи за доби середньовіч-
чя (антропологічний аспект) // Археологія. № 1. 2010. С. 42–49.
Долженко Ю.В. До антропології похованих у Чернігівському
Некрополі XI–XIII ст. // Наукові записки з української історії.
Переяслав-Хмельницький, 2011. Вип. 26. С. 48–75.
Дяченко В.Д., Покас П.М., Сухобоков О.В. Древнерусское населе-
ние Левобережной Украины (по материалам могильника у с. Камен-
ное) // Антропологические данные о составе древнего населения на
территории Украины. Киïв, 1984. С. 4–26.
Енуков В.В. Славяне до Рюриковичей. Курск, 2005.
Енуков В.В. Роменские курганы у с. Лебяжье на Сейме // Уч. зап.
Электронный научный журнал Курского гос. ун-та. 2011. Вып. 3 (19).
URL: http://scientific-notes.ru/pdf/021--004.pdf
Ефименко П.П., Третьяков П.Н. Древнерусские поселения на Дону.
М., 1948 (МИА. № 8).
Ефимова С.Г. Восточнославянский ареал на антропологической
карте средневековой Европы // Восточные славяне. Антропология и
этническая история. М., 2002. С. 185–204.
Жаров Г.В., Терпиловський Р.В. Скарб срібних прикрас VIII століт-
тя з Андріяшівки на Сулі. Киïв, 2004.
Зайцев А.К. Черниговское княжество X–XIII веков. М., 2009.
Звіздецький Б.А. Городища IX–XIII ст. на території літописних
древлян. Киïв, 2008.
Івакін Г.Ю., Козюба В.К., Комар О.В., Йолшин Д.Д. Археологічні
180
дослідження території навколо Десятинної церкви 2007 р. // Археоло-
гічні дослідження в Україні 2006–2007. Киïв, 2008. С. 122–126.
Івакін Г.Ю., Козюба В.К., Комар О.В., Манігда О.В. Археологічні
дослідження ділянок біля Десятинної церкви 2008 р. // Археологічні
дослідження в Україні 2008 р. Киïв, 2009. С. 91–93.
Івакін Г.Ю., Козюба В.К., Комар О.В., Манігда О.В. Розкопки
2009 р. на Старокиївській горі поблизу Десятинної церкви // Архео-
логічні дослідження в Україні 2009 р. Киïв, 2010. С. 169–172.
Іванцов I.О. Стародавній Київ. Киïв, 2003.
Казаков А.Л. Літописна «сівера» і літописні міста Чернігово-
Сіверщини // Археологія і давня історія України. Киïв, 2010. Вип. 1.
Проблеми давньоруської та середньовічної археології. С. 109–115.
Каргер М.К. Древний Киев. М., Л., 1958. Т. 1.
Каталог выставки XI Археологического съезда в Киеве. Киев, 1899.
Килиевич С.Р. Детинец Киева IХ — первой половины XIII веков.
Киев, 1982.
Климовский С.И. Замковая гора в Киеве: пять тысяч лет истории.
Киев, 2005.
Климовський С. Перспективи досліджень і нові знахідки на Зам-
ковій горі Києва // Історико-географічні дослідження в Україні. Киïв,
2006. Вип. IX. С. 93–108.
[Козловська В.Є.] Розкопки в Києві на горі Киселівці в 1940 р. //
Археологія. 1947. Т. 1. С. 141–152.
Козюба В.К. Фотографії та малюнки розкопок В.В. Хвойки
1907–1908 рр. в садибі М.М. Петровського в Києві // Науково-
дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. Трипілля,
2010. С. 59–78.
Колода В.В. К вопросу о наследии Хазарского каганата и его роли в
истории восточных славян // Хазары. М., Иерусалим, 2005. С. 338–345.
Колода В.В. Взаимовлияние северянской и алано-болгарской кера-
мической традиций конца I тысячелетия в Днепровском лесостепном
Левобережье // Славяно-русские древности Днепровского Левобере-
жья. Курск, 2008. С. 108–112.
Колода В.В., Колода Т.А. Керамика раннеславянского городища Во-
дяное на Харьковщине // Stratum plus. 2005–2009. No 5. С. 249–264.
Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточ-
ной Европы // Vita Antiqua. Киев, 1999. № 2. С. 111–136.
Комар А.В. Происхождение поясных наборов раннесалтовского ти-
па // Культуры Евразийских степей второй половины I тыс. н. э. (из
истории костюма). Самара, 2001. Т. 2. С. 103–117.
181
Комар О.В. Про час і обставини прийняття титулу «хакан» прави-
телем русів // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи
VIII–ХI ст. Чернігів, 2003. С. 102–107.
Комар А.В. Салтовская и «салтоидная» культуры в Поднепровье //
Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Киев, Судак, 2004.
Ч. III–IV. С. 87–91.
Комар А.В. Исторические предпосылки возникновения легенды о
полянской дани хазарам по археологическим данным // Хазары. М.,
Иерусалим, 2005. С. 207–218.
Комар А.В. Перещепинский комплекс в контексте основных про-
блем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала
VIII в. // Степи Европы в эпоху средневековья. Донецк, 2006. Т. 5.
С. 7–244.
Комар А.В. Погребение кочевника начала VIII в. у села Журавлиха
в Среднем Поднепровье // Степи Европы в эпоху средневековья. До-
нецк, 2006. Т. 5. С. 403–412.
Комар А.В. Что такое «пастырская культура» // Проблеми на пра-
българската история и култура. София, 2007. Т. 4–1. С. 35–52.
Комар А.В. К дискуссии о хронологии раннесредневековых ко-
чевнических памятников Среднего Поволжья // Культуры евразий-
ских степей второй половины I тысячелетия н. э. (вопросы межэтни-
ческих контактов и межкультурного взаимодействия). Самара, 2010.
С. 169–206.
Комар А.В. Древние мадьяры Етелькёза: перспективы исследова-
ний // Археологія і давня історія України. Киïв, 2011. Вип. 7: Мадяри
в Середньому Подніпров’ї. С. 21–78.
Комар А.В., Стрельник М.А. «Репрессированный» клад: комплекс
ювелирных изделий VIII в. из находки у с. Фотовиж // Stratum plus.
2011. № 5. С. 143–164.
Комар А.В. Сухобоков О.В. Городище «Монастырище» и древне-
русский Ромен: проблема преемственности // Стародавній Іскоростень
і слов’янські гради VIII–Х ст. Киïв, 2004. С. 159–173.
Корзухина Г.Ф. Русские клады IX–XIII вв. М., 1954.
Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древно-
стей антов» в Среднем Поднепровье (каталог памятников) // Матери-
алы и исследования по истории и археологии Таврии. 1996. Вып. 5.
С. 352–435, 586–705.
Коринный Н.Н. Переяславская земля Х — первая половина XIII ве-
ка. Киев, 1992.
182
Кропоткин В.В. Новые находки сасанидских и куфических монет в
Восточной Европе // Эпиграфика и нумизматика. 1971. Т. IX. С. 76–98.
Кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на Стугне //
Славяне и Русь. Киев, 1979. С. 74–92.
Кравченко Н.М., Струнка М.Л. Реконструкція інтер’єру
слов’янського житла VIII–IХ ст. // Археологія. 1984. Вип. 45.
С. 80–84.
Кухаренко Ю.В. Раскопки у с. Сахновки // МИА. 1963. № 108.
С. 243–250.
Кучера М.П. Давньоруські городища на правобережжі Київщини //
Дослідження з слов’яно-руської археології. Киïв, 1976. С. 176–197.
Любичев М.В. Памятники типа Сахновки на Северском Донце //
Вісник Харківського університету. 2002. № 566: Історія. Вип. 34.
С. 13–20.
Ляпушкин И.И. О датировке городищ роменско-боршевской куль-
туры // СA. 1947. Т. IX. С. 121–136.
Ляпушкин И.И. Городище Новотроицкое: о культуре восточных
славян в период сложения Киевского государства. М., 1958 (МИА.
№ 74).
Ляпушкин И.И. К вопросу о памятниках волынцевского типа // СА.
1959. Т. XXIX–XXX. С. 58–83.
Ляпушкин И.И. Днепровское лесостепное левобережье в эпоху же-
леза. М., 1961 (МИА. № 104).
Ляпушкин И.И. Славяне Восточной Европы накануне образования
Древнерусского государства (VIII — первая половина IХ в.). М., 1968
(МИА. № 152).
Магура С. До праці про стару слов’янську кераміку часів родо-
племінного ладу: (З приводу розкопів на горі Киселівці в Києві
1932 р.) // Наук. Зап. Інституту історії матеріальної культури. 1934.
Кн. 1. С. 53–74.
Макаренко Н. Материалы по археологии Полтавской губернии //
Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1908. Вып. 5.
С. 203–212.
Макаренко Н. Отчетъ об археологических исследованиях в Полтав-
ской губернии въ 1906 г. // ИАК. 1907. Вып. 22. С. 55–68.
Макаренко М. Городище «Монастирище» // Зап. Українського нау-
кового товариства в Києві. Киïв, 1925. Т. 19. С. 3–23.
Марков А.К. Топография кладов восточных монет (сасанидских и
куфических). СПб., 1900.
183
Махно Є.В. Розкопки пам’яток епохи бронзи та сарматського часу в
с. Усть-Кам’янці // Археологічні пам’ятки УРСР. 1960. Т. IХ. С. 14–38.
Мезенцева Г.Г. Канівське поселення полян. Киïв, 1965.
Мезенцева Г.Г. Древньоруське місто Родень (Княжа Гора). Киïв,
1968.
Михайлина Л.П. Хронологія та періодизація старожитностей рай-
ковецької культури // Археологічні студії. Чернівці, 2000. Вип. 1.
С. 119–129.
Михайлина Л.П. Слов’яни VIII–IX ст. між Дніпром і Карпатами.
Киïв, 2007.
Моця А.П. Население Среднего Поднепровья IХ–XIII вв. Киев,
1987.
Моця А.П. Погребальные памятники южнорусских земель
IX–XIII вв. Киев, 1990.
Моця О.П. Населення Пiвденно-Руських земель IХ–ХIII ст. Киïв,
1993.
Никольская Т.Н. Земля вятичей (к истории населения бассейна
верхней и средней Оки в IX–XIII вв.). М., 1981.
Обломский А.М. Терпиловский Р.В. Славянское поселение и кочев-
нический могильник V–VIII вв. на Ворскле // Археологічний літопис
Лівобережної України. 2001. № 1. С. 5–16.
Обломский А.М., Щеглова О.А. Некоторые особенности культуры
памятников волынцевского типа и спорные вопросы их происхож-
дения // Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его
культурно-исторический контекст. М., 1996. С. 130–133.
Отчет Археологической комиссии за 1905 г. СПб, 1908.
Орлов Р.С. Розвідка ранньослов’янських пам’яток поблизу Києва //
Археологія. 1972. Вип. 5. С. 96–106.
Петраускас А., Готун I., Квітницький М. Стайки-1 – поселен-
ня літописних полян // Наукові зап. з української історії. Переяслав-
Хмельницький, 2008. Вип. 20. С. 26–36.
Петрашенко В.А. Лесостепное Правобережное Поднепровье в
VIII–X вв.: Автореф. дисс. … канд. ист. наук. Киев, 1982.
Петрашенко В.А. Древнерусское село: по материалам поселений у
с. Григоровка. Киев, 2005.
Петрашенко В.О. Волинцевська культура на Правобережному
Поднiпров’ї (за матерiалами Ходосiвського поселення) // Археологiя.
1989. № 2. С. 32–44.
Петрашенко В.А. Волынцевская культура на Правобережном Под-
непровье // Проблемы археологии Южной Руси. Киев, 1990. С. 47–50.
184
Петрашенко В.О. Слов’янська кераміка VIII–IХ ст. Правобережжя
Середнього Подніпров’я. Киïв, 1992.
Петрашенко В.О. До проблеми археологічної інтерпретації літо-
писних полян // Старожитності Русі-України. Киïв, 1994. С. 181–187.
Петрашенко В.О. Літописні поляни — міф чи реальність // Архео-
логія. 1998. № 2. С. 53–62.
Петрашенко В.О. Пам’ятки VIII–IX ст. Правобережного Подні-
пров’я // Південноруське село IХ–ХIII ст. Киïв, 1997. С. 6–19.
Петрашенко В.О. Про один керамічний комплекс VIII–IX ст. з Се-
реднього Подніпров’я // Проблеми походження та історичного розвит-
ку слов’ян. Киïв; Львів, 1997. С. 154–160.
Петрашенко В.О. Хронологія та походження середньодніпровської
кружальної кераміки VIII — початку ХI ст. // Дружинні старожитності
Центрально-Східної Європи VIII–Х ст. Чернігів, 2003. С. 125–130.
Петрашенко В.О. Літописні древляни та їх вплив на формування
матеріальної культури сусідніх територій // Стародавній Іскоростень і
слов’янські гради VIII–X ст. Киïв, 2004. С. 219–222.
Петраускас А., Готун I., Квітницький М. Стайки-1 — поселення
літописних полян // Наукові зап. з української історії. 2008. Вип. 20.
С. 26–36.
Петров В.П. Стецовка, поселение третьей четверти I тысячелетия
н. э. // МИА. 1963. № 108. С. 209–233.
Петрухин В.Я. Начало этнокультурной истории Руси IX–XI веков.
М., 1995.
Петрухин В.Я. «Русский каганат», скандинавы и Южная Русь:
средневековая традиция и стереотипы современной историографии //
ДГ 1999 г. 2001. С. 127–142.
Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский
археологический комплекс. М., 1989.
Покас П.М. До антропології середньовічного населення басейну р.
Псел // Археологія. № 58. 1987. С. 94–99.
Приходнюк О.М. Ранньосередньовічне слов’янське поселення на
р. Рось // Дослідження з слов’яно-руської археології. Киïв, 1976.
С. 101–119.
Приходнюк О.М. Археологічні пам’ятки Середнього Придніпров’я
VI–IX ст. н. е. Киïв, 1980.
Приходнюк О.М. Новые данные о пеньковской культуре в Среднем
Поднепровье // Раннеславянский мир: материалы и исследования. М.,
1990. С. 75–108.
185
Приходнюк О.М. Фибулы Пастырского городища // Евразийская
степь и лесостепь в эпоху раннего средневековья. Воронеж, 2000.
С. 48–73.
Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни
(друга половина I тис. н. е.). Киïв; Чернівці, 2001.
Приходнюк О.М. Пастирське городище. Киïв; Чернівці, 2005.
Приходнюк О.М., Хардаев В.М. Харивский клад // Archaeoslavica.
1998. T. 3. S. 243–278.
Рудич Т.О. Антропологічний склад населення північних районів
України Х–ХIII ст. (правий берег Дніпра) // Vita Аntiqua. 2003. № 5–6.
С. 202–214.
Рудич Т.О. До питання про антропологічний склад населення Ліво-
бережної України давньоруської доби (за матеріалами з могильника на
околиці м. Переяслава-Хмельницького) // Наукові зап. з української
історії. Переяслав-Хмельницький, 2008. Вип. 20. С. 96–103.
Рудич Т.О. Населення Лівобережної України давньоруської доби за
матеріалами антропології // Археологія. 2009. № 4. С. 16–25.
Русанова И.П. Курганы полян X–XII вв. М., 1966 (САИ.
Вып. Е1–24).
Русанова И.П. Славянские древности VI–IX вв. между Днепром и
Западным Бугом. М., 1973 (САИ. Вып. Е1–25).
Рыбаков Б.А. Анты и Киевская Русь // ВДИ. 1939. Т. 1. С. 319–337.
Рыбаков Б.A. Поляне и северяне // СЭ. 1947. Т. 6–7. С. 81–105.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII веков.
М., 1982.
Савчук А.П. Ранньослов’янське поселення поблизу Переяслава-
Хмельницького // Археологія. 1983. Вип. 42. С. 88–90.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. Киïв, 1991.
Самоквасов Д.Я. Северянские курганы и их значение в истории //
Труды III Археологического съезда. 1878. T. I. C. 185–224.
Самоквасов Д.Я. Могилы Русской земли. М., 1908.
Самоквасов Д.Я. Северянская земля и северяне по городищам и мо-
гилам. М., 1908.
Самоквасов Д.Я. Могильные древности Северянской Черниговщи-
ны. М., 1916.
Седов В.В. Восточные славяне в VI–XIII вв. М., 1982.
Седов В.В. Русский каганат IX века // ОИ. 1998. № 4. С. 3–14.
Седов В.В. Древнерусская народность. М., 1999.
Седов В.В. Славяне: Историко-археологическое исследование. М.,
2002.
186
Синиця Є.В. Комплекс будівлі 6 з Канівського поселення (розкопки
2006 року) // Vita Antiqua. 2009. № 7–8. С. 250–260.
Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Археологічні дослідження
пам’яток раннього середньовіччя на території Канівського природно-
го заповідника: історія, здобутки, перспективи // Археологія і давня
історія України. Вип. 1. Проблеми давньоруської та середньовічної
археології. Киïв, 2010. С. 226–237.
Смиленко А.Т. Славянская культура Правобережья Днепра (типа
Луки-Райковецкой) // Этнокультурная карта территории Украинской
ССР в I тыс. н. э. Киев, 1985. С. 106–116.
Смиленко А.Т. Союзы племен и археологические культуры // Сла-
вяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев,
1990. С. 307–321.
Смиленко А.Т., Юренко С.П. Керамика // Славяне Юго-Восточной
Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 279–290.
Спицын А.А. Расселение древнерусских племен // ЖМНП. 1899.
№ СССXXIV. С. 301–340.
Супруненко О.Б., Кулатова I.М., Приймак В.В. Пізньороменські
комплекси з посаду літописної Лтави (за розкопками 1997–1998 рр.) //
Археологічний літопис Лівобережної України. 2001. № 1. С. 52–76.
Супруненко О.Б. и др. Дослідження посаду літописної Лтави: Ми-
колаївська гірка. Киïв; Полтава, 2008.
Супруненко О.Б. и др. Дослідження посаду Літописної Лтави: Ін-
ститутська гора. Киïв; Полтава, 2009. Ч. 1–2.
Супруненко О.Б., Пуголовок Ю.О. Пізньороменське житло на по-
саді літописної Лтави // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради.
Коростень. 2008. Т. II. С. 122–131.
Сухобоков О.В. Славяне Днепровского Левобережья (роменская
культура и ее предшественики). Киев, 1975.
Сухобоков О.В. До питания про пам’ятки волинцевського типу //
Археологія. 1977. Вип. 21. С. 50–66.
Сухобоков О.В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя у
VIII–ХIII ст. (за матеріалами археологічних досліджень 1968–
1989 рр.). Киïв, 1992.
Сухобоков О.В. Деякі питання етнокультурної історії Лівобережної
України останньої третини I — початку II тис. н. е. // Археологічний
літопис Лівобережної України. 1998. № 12. С. 59–65.
Сухобоков О.В. До походження та інтерпретації пам’яток волин-
цевського етапу культури літописних сіверян // Археологія. 1999. № 2.
С. 25–40.
187
Сухобоков О.В., Приймак В.В., Вознесенская Г.А. Клад орудий труда
и украшений с Битицкого городища // Славяне и Киевская Русь. Киев,
1989. С. 92–105.
Сухобоков О.В., Юренко С.П. Волынцевская культура // Этнокуль-
турная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. Киев, 1985.
С. 116–125.
Сухобоков О.В., Юренко С. Опошнянское городище (по материалам
археологических исследований 1975 г.). Полтава, 1995.
Сухобоков О.В., Юренко С.П. Орнаментація волинцевського-ро-
менського керамічного комплексу // Проблеми походження та історич-
ного розвитку слов’ян. Київ; Львів, 1997. С. 161–176.
Сухобоков О.В., Юренко С.П. До вивчення волинцевських пам’я-
ток // Археологія та історя Північно-Східного Лівобережжя (I — по-
чатку II тисячоліття). Суми, 2003. С. 22–47.
Терпиловский Р.В. Поселение I тыс. н. э. у с. Роище на Чернигов-
щине // Раннеславянский мир: материалы и исследования. М., 1990.
С. 45–74.
Терпиловський Р.В. Старожитності другої — третьої чверті I тис.
н. е. з околиць Чернігова // Чернігів у середньовічній та ранньомодер-
ній історії Центрально-Східної Європи. Чернігів, 2007. С. 39–48.
Терпиловський Р.В., Шекун О.В. Олександрівка I — багатошарове
ранньослов’янське поселення біля Чернігова. Чернігів, 1996.
Терпиловський Р.В. Шекун А.В. Новi дослiдження ранньослов’ян-
ського поселення Олександрiвка 1 // Археологiя давнiх слов’ян. Киïв,
2004. С. 215–238.
Тимофеев Е.И. Расселение юго-западной группы восточных славян
по материалам могильников X–XIII вв. // СА. 1961. № 3. С. 56–75.
Тимощук Б.А. Восточнославянская община VI–X вв. н. э. М.,1990.
Тимощук Б.А. Восточные славяне: от общины к городам. М., 1995.
Тихомиров Н.А. Могильник Лебяжье 3 под Курском // Славяно-рус-
ские древности Днепровского Левобережья. Курск, 2008. С. 164–175.
Толочко П.П. Древний Киев. Киев, 1983.
Толочко П.П. Киев и Чернигов в IX–XIII вв. // Чернигов и его окру-
га. Киев, 1988. С. 15–21.
Толочко П.П. Київська Русь. Киïв, 1996.
Толочко П.П., Гупало К.М., Харламов В.О. Розкопки Києвоподолу
1973 р. // Археологічні дослідження стародавнього Києва. Киïв, 1976.
С. 19–55.
Третьяков П.Н. Об истоках культуры роменско-боршевской древ-
нерусской группировки // СА. 1969. № 4. С. 78–90.
188
Третьяков П.Н. Восточнославянские племена. М., 1953.
Трофимова Т.А. Кривичи, вятичи и славянские племена Поднепро-
вья // СЭ. 1946. № 1. С. 91–136.
Хавлюк П.И. Славянские поселения VIII — начала IX вв. на Юж-
ном Буге // АСГЭ. 1962. Вып. 4. С. 116–126.
Швецов М.Л. Новогригорьевское погребение и этническая ситуа-
ция в Приазовье IV–VIII вв. // Культуры евразийских степей второй
половины I тысячелетия н. э. (вопросы межэтнических контактов и
межкультурного взаимодействия). Самара, 2010. С. 93–102.
Шовкопляс А.М. Раннеславянская керамика с горы Киселевки в Ки-
еве // МИА. 1963. № 108. С. 138–144.
Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. Харьков. 1962.
Шрамко Б.А., Скирда В.В. Рождение Харькова. Харьков. 2004.
Щеглова О.А. Ранние элементы в керамическом комплексе памят-
ников волынцевского типа // КСИА. 1986. Вып. 187. С. 15–23.
Щеглова О.А. Проблемы формирования славянской культуры
VIII–Х вв. в Среднем Поднепровье (памятники конца VII — первой
половины VIII вв.). Автореф. дисс. … канд. ист. наук. Л., 1987.
Щеглова О.А. Салтовские вещи на памятниках волынцевского ти-
па // Археологические памятники эпохи железа Восточноевропейской
лесостепи. Воронеж, 1987. С. 77–83.
Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в Среднем Под-
непровье // Материалы и исследования Днепровского Левобережья.
Курск, 1990. С. 162–204.
Щербакова Т.А., Тащи Е.Ф., Тельнов Н.П. Кочевнические древно-
сти Нижнего Поднестровья (по материалам раскопок кургана у г. Сло-
бодзея). Кишинев, 2008.
Юренко С.П. Этнокультурные процессы на территории Левобе-
режной Украины в 1 тыс. н. э. // Проблемы этногенеза славян. Киев,
1978. С. 124–135.
Юренко С.П. Днепровское лесостепное Левобережье в VII–VIII вв.
(волынцевская культура). Автореф. дисс. … канд. ист. наук. Киев,
1983.
Янин В.Л. Денежно-весовые системы домонгольской Руси и очерки
истории денежной системы средневекового Новгорода. М., 2009.
Golb N., Pritsak O. Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century.
Ithaca; New York, 1982.
Rulikowski E. Mogila w Helenowce w powiece Wasylkowskim na
Ukrainie w roku 1879 zbadana // Zbior Wiadomosci do Antropologii
krajowej. Kraków, 1880. T. IV, dl. I. S. 1–8.