Chronographic Borrowings as Markers of the Textual History of the Galič-Volhynian Chronicle
Many of 11th–13th-century Old Rus chroniclers used translated Byzantine
chronographic texts in their compositions. Borrowings from those texts serve as
important textual markers, showing chroniclers’ preferences and distinguishing
different source complexes in their hands. So, they shape our interpretations of
the texts and provide invaluable testimony for the reconstruction of the process
of the chronicles’ composition. One of the most important representatives
of Old Rus secular literature, the 13th-century Galič-Volhynian Chronicle, is a
complex bookish text that scholars have repeatedly tried to “stratify”. The ultimate
goal was to define the portions or even the individual records made by
each chronicler. Nonetheless, by now only two levels have been reliably reconstructed:
the “Galician” (text for the 1200s–1260s) and the “Volhynian” (text
for the 1260s–1290s) sections of this chronicle. The precise boundary between
them has been localized s.a. 1260, 1264, or 1266. Starting from the studies by
Alexander Orlov (1926) attention has been paid to the fact that the two sections
differ, among other things, in the manner of borrowing from literary sources.
The borrowings from the Chronicle of John Malalas, the History of the Jewish
War by Flavius Josephus, the Chronicle of George Hamartolos, and the Alexander
Romance ( Alexandria) provide the most important data. While we find
plenty of direct quotations and allusions to the translated Byzantine chronicles
in the “Galician” section, the similar material in the “Volhynian” section is
much poorer. It is also believed that the compiler of the “Volhynian” section did
not borrow directly from the chronographic sources, but used such borrowings
via older chronicles, such as the Primary Chronicle and, especially, the Kievan
Chronicle, which served as the main model for him. The revision of some textual
data shows that this idea of intermediacy does not stand the scrutiny. Scholars
were focused mainly on the borrowings from the Chronicle of Malalas, which
cannot be a really good indicator in the analysis of the composing of the “Volhynian”
section. First of all, the last exact parallels to Malalas’ text are found
in the annals for the late 1250s. After that we see only non-unique expressions
or rare words which might appear due to random coincidences. We can even
assume that real quotations from this source stop after 1258 at all. Much more
stable results reveal the comparing of the “Volhynian” section with the History
of the Jewish War. Being the favorite text of the “Galician” compiler, Flavius’
History continued to be cited by the “Volhynian” one. Some quotations occur
in the last section only. Others, although appear in both sections several times,
more accurately are reproduced in the “Volhynian” section. All this means that
the “Volhynian” author worked with the chronographic texts independently. So,
there is no change in the complex of sources c. 1260, but just a shift of the
interest from chronographic sources to older Rus chronicles. The “Volhynian”
compiler cannot be blamed for that, because the Kievan Chronicle and the Primary
Chronicle were much more suitable models for his own entries than the
translated chronicles. At the same time, this means that all the Galič-Volhynian
Chronicle could be compiled at one time, either by one scribe whose manner of
work changed, or by a group of scribes.
References
Арiстов В.Ю. Коли i як виник Галицько-Волинський лiтопис? // Ruthenica.
Київ, 2012. Вип. 11. С. 172–175.
Архипова Е.И. Архитектурный декор и скульптура ХІІ века в Южной, Юго-
Западной Руси и Рязани // История русского искусства. В 22 т. М., 2015.
Кн. 2: Искусство 2-й половины ХІІ века. С. 306–353.
Бугославський С. Україно-руські пам’ятки ХІ–ХVIII вв. про князів Бориса
та Гліба. Київ, 1928.
287
Вилкул Т.Л. О некоторых источниках литовских известий Галицко-Волын-
ской летописи // Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės istorijos šaltiniai.
Faktas. Kontekstas. Interpretasija. Vilnius, 2007. S. 17–28.
Вілкул Т.Л. Біблія у Галицько-Волинському літописі // Княжа доба. Львів,
2015. Вип. 9. С. 227–240.
Вілкул Т.Л. Літопис і хронограф. Студії з текстології домонгольського київ-
ського літописання. Київ, 2015.
Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар / За ред.
М.Ф. Котляра. Київ, 2002.
Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (процес складання; редак-
ції і редактори). Київ, 1958.
Грушевський М.С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи //
Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львов, 1901. Т. 41.
С. 1–72.
Еремин И.П. Волынская летопись 1289–1290 гг. // ТОДРЛ. 1957. Т. 13.
С. 102–117.
«История Иудейской войны» Иосифа Флавия. Древнерусский перевод. М.,
2004. Т. 1.
Истрин В.М. Александрия русских хронографов. Исследование и текст. М.,
1893.
Истрин В.М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника
Георгия Амартола в древнем славяно-русском переводе. Пг., 1920. Т. 1:
Текст; 1922. Т. 2: Греческий текст «Продолжения Амартола». Исследо-
вание. Пг., 1922.
Истрин В.М. Хроника Иоанна Малалы в славянском переводе. Репринтное
издание материалов В.М. Истрина. М., 1994.
Костомаров Н.И. Лекции по русской истории. СПб., 1861. Ч. 1: Источники
русской истории.
Котляр М.Ф. Структура і жанр Галицько-Волинського літопису // Ruthenica.
Київ, 2004. Вип. 3. С. 135–149.
Мещерский Н.А. История иудейской войны Иосифа Флавия в древнерус-
ском переводе. М.; Л., 1958.
Оболенский М.А. Предисловие // Летописец Переяславля-Суздальского, со-
ставленный в начале ХIII в. (между 1214 и 1219 гг.). М., 1851. С. І–LX.
Орлов А.С. К вопросу об Ипатьевской летописи // ИОРЯС. Л., 1926. Т. 31.
С. 93–126.
Орлов А.С. О галицко-волынском летописании // ТОДРЛ. Л., 1947. Т. 5.
С. 15–35.
Пауткин А. А. Южнорусские летописцы ХІІІ века и переводная историческая
литература // Герменевтика древнерусской литературы. М., 1998. Сб. 9.
Пауткин А.А. Беседы с летописцем. Поэтика раннего русского летописа-
ния. М., 2002.
Пашуто В.Т. Очерки истории Галицко-Волынской Руси. М.; Л., 1950.
288
Перетц В.Н. До питання про літературні джерела давньоукраїнського лі-
топису // Збірник Історично-філологічного відділу Української Акаде-
мії наук. Київ, 1928. № 76, ч. 2: Ювілейний збірник на пошану акад.
М.С. Грушевського. С. 213–219.
Попов А. Обзор хронографов русской редакции. М., 1866. Вып. 1.
Романова О.В. О хронологии Галицко-Волынской летописи ХІІІ в. по
Ипатьевскому списку // Прошлое Новгорода и Новгородской земли. Нов-
город, 1997. С. 66–70.
Словарь книжников и книжности Древней Руси. Л., 1987. Вып. 1: ХI – пер-
вая половина XIV в.
Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка. М., 2003.
Т. 1–3.
Толочко А.П. О хронологии Ипатьевского списка Галицко-Волынской ле-
тописи // Palaeoslavica. Cambridge (Mass.), 2005. Vol. 13, N 1. Р. 81–108.
Толочко А.П. О галицком боярине Жирославе, его венце и убожестве // Ruthenica.
Київ, 2006. Т. 5. С. 252–256.
Толочко А.П. Взятие Киева монголами: источники летописного описания //
Palaeoslavica. Cambridge (Mass.), 2014. Vol. 22, N 2. P. 101–118.
Ужанков А.Н. «Летописец Даниила Галицкого»: редакции, время созда-
ния // Герменевтика древнерусской литературы. М., 1989. Сб. 1: XI–
XVI века. С. 261–274.
Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого // Исторические записки.
1951. Т. 12. С. 228–253.
Юрьева И.С. Лингвистические параметры стилистических различий между
Галицкой и Волынской летописями // Письменность Галицко-Волынско-
го княжества: историко-филологические исследования. Olomouc, 2016.
С. 65–77.
Bergson L. Der griechische Alexanderroman. Rezension β. Göteborg; Uppsala,
1965.
Ioannis Malalae Chronographia / Ed. H-G. Bech, A. Kambylis, R. Keydell.
Berolini; Novi Eboraci, 2000. (Corpus Fontium Historiae Byzantinae; Vol. 35).
La prise de Jérusalem de Josèphe le Juif / Par V. Istrin. P., 1934–1938. T. 1–2.